Андрій не торкався довідки. Він стояв біля столу в старому сірому костюмі, з напіврозстібнутим комірцем, і дивився не на мене. Не на фото. Не на браслет із…

«Майя прекрасно влаштована…» Мамин голос пролунав із колонок таким самим м’яким тоном, яким вона колись просила мене не сперечатися при гостях. У залі ніхто не рухався. Навіть…

Я не відкрив конверт одразу. Палець лежав на старому клеї, що вже потемнів по краях, а навколо столу стояла така тиша, що чути було, як у когось…

Маркус подивився на екран так, ніби телефон раптом став гарячим. Він не відповів одразу. Стояв босими ногами на холодному бетоні ґанку, у зім’ятій сорочці, з волоссям, притиснутим…

Лікар підняв очі від анкети й кілька секунд мовчав так рівно, ніби вибирав не слова, а спосіб не зруйнувати кімнату занадто голосно. Давид стояв біля кушетки, усе…

Вікторія стояла за три метри від мене, але вперше за весь час нашого знайомства не виглядала як жінка, якій належить повітря в кімнаті. Її дорогий бежевий жакет…

Батько підняв очі саме тоді, коли Вікторія перестала торкатися келиха. Скло залишило під її пальцями мокре коло на підвіконні. Море за спиною шуміло рівно, байдужо, ніби всі…

Данило дивився на мою простягнуту руку так, ніби вона була не рукою, а повісткою. Ключі лежали в його долоні. Нові, блискучі, з пластиковою биркою майстерні, на якій…

Чоловік у темному костюмі не поспішав заходити далі. Він зупинився рівно на межі світла від люстр, дістав із папки прозорий файл і подивився не на Поліну, а…